Новини

У Верховній Раді прийняли новий закон, дія якого спрямована на спрощення експорту ІТ-послуг

Експорт послуг з України

Депутати прийняли новий закон, який вносить зміни до порядку регулювання і документального оформлення експортних послуг. Дія закону, у першу чергу, спрямована на “полегшення життя” розробників IT-індустрії та вітчизняних фрілансерів, які працюють на зарубіжних ринках.

За традиційною схемою, розрахованою в основному на великі підприємства, при наданні послуг (виконанні робіт) експортер повинен у обов’язковому порядку укладати зовнішньоекономічний договір із залученням спеціалістів у галузі міжнародного права. При цьому пункти угоди повинні викладатися на українській мові. З прийняттям закону таку необхідність скасували. Для визнання зовнішньоекономічного договору правочинним тепер достатньо публічної оферти, виставленого виконавцем рахунку (інвойсу) або ж електронних повідомлень у переписці. При цьому переклад відповідних документів українською не є обов’язковим. Відтепер ні банк, ні будь-яка інша установа не може вимагати від експортера паперового варіанту для проведення процедури зарахування коштів. Згідно із законопроектом, виставлені рахунки (інвойси) визнаються первинними документами. Затверджуються вони особистим або ж електронним підписом розробника.

Якими мотивами при прийнятті закону про експорт послуг керувалися депутати?

Внесені зміни за основну ціль покладають збільшити обсяги валютної виручки, що заводиться в Україну. Експорт послуг у IT-індустрії здебільшого здійснюється невеликими компаніями або ж виконавцями-фрілансерами. Частіше всього вони використовують для своїх розрахунків міжнародні платіжні системи (наприклад, Payoneer чи PayPal). Таким чином, розробник ухиляється від сплати податків, а ДФС навіть не підозрює про отриманий ним дохід. Не факт, що спрощення системи викличе значний потік охочих показати свою валютну виручку від наданих послуг. Але деякий відсоток IT-компаній (особливо це стосується фірм середнього розміру, які вже досить давно на ринку), буде вдячний законодавцям за проявлену ініціативу. Віктор Галасюк, очільник комітету з питань промислової політики і підприємництва, висловив думку про приведення даним законопроектом норм українського законодавства до сучасних умов зовнішньоекономічного ринку.

Хто працював над законопроектом і на які результати від його впровадження можна очікувати?

Обговорення і прийняття цього законопроекту зумовлене вражаючими цифрами по галузі. За даними державної статистичної служби, у 2014 році об’єм експортних послуг IT-індустрії становив 1,7 млрд доларів. Якщо врахувати, що переважна більшість розробників не працює у легальному полі, то спрощення системи в цілому може призвести до зростання валютної виручки від такого виду діяльності у декілька разів.
Проект закону було розроблено за сприяння Центру економічної стратегій EasyBusiness, міжнародної біржі фрілансерів Upwork, асоціації «Інформаційні технології України». Вирішальну роль у формуванні документу відіграли спеціалісти Мінекономрозвитку та Агентство США з питань міжнародного розвитку (USAID).